Евангелие от Марии
Текст написан на русском, украинском языках и нескольких диалектах.
1.
Сыне мой, пречистый,
Ангел непорочный!
Не ходи, мой агнец,
К Понтию Пилату!
Не губи ты сердце,
Материно сердце,
Яко разорвется,
Яко почернеет!
Назовися, лучше,
Сукиным ты сыном,
Не ходи ко смерти,
Свое – тибе выну.
Забери чернушку,
Золушку-иссиню,
Сердце тебе, скажешь, -
Сыне родный, выну.
Не проси прощенья,
Встань с коленей, сыну,
Я же своё сердце
Из тебя не выну…
Что же бьётся, птицей,
Что же смотрит в небо,
Аль поверил диву?
Обману, что небыль.
Усыплю, баюном,
Спи, сыночек родный,
Пальцами по струнам –
Будешь благородный.
Спи, сыночек милый,
Серце в колыбели,
А зима-зимушка
Запоет, метелью.
Ах, зима-подруга,
Что же, что мне делать?
Сын мой погибает,
Так кому же верить?
Родила я сына,
И отдала, миру.
А над ним смеялся
И лукавил, ирод.
Не ходи ты, сыну,
К Понтию Пилату,
Повернися, сыне,
К материной хате.
2.
Слёзы тебе вытру.
Меч остави, дома.
Не ходи на поле,
Нечисти в неволю.
Бусурмане снидут,
Царь их пусть гоняет,
Спи спокойно, сыне,
Мама знает. Знает.
На рассвете встанеш,
Зорям поклонишься,
Бурку оседлаеш,
С Сивкою простишься.
Насадим пшеницы,
Понасеем впроку,
Чтобы царю нести
Дани да оброки.
На вечерних зорях –
Спати снова ляжешь,
«на добра ніч, мати» -
Поцілуєш – скажеш.
Спи, мій желтокрилий,
Спи, открытоочій,
Охраню во тылу
Дом твой, дом твой отчий.
Богатырем будешь,
Память тебе ляжет,
А кто твоя мати –
Пусть никто не скажет.
Доки месяц светит,
Кот тебя усыпит.
А луна на небе –
Что мне делать, сыне?
Смотришь – не робееш,
Я уже не плачу.
Отпускаю, сына,
С Богом и удачей.
Только воротися.
Выплачу же слёзы.
Утром на рассвете
Поцілуєш роси.
Скажешь: - Де ти, мати,
Я один зостався,
У ворожім полі,
Та, невже, догрався?
Сивка захворіла
Кровонькой стікає,
Ворони кружляють,
Вовки загукають.
Чом тебе не чув я,
Мати моя мати?
За кого у полі
Буду помирати?
Та невже, за Бога?
А, якщо за царя?
Є така тривога.
Тебе, мати, жалю.
- Не жалій, синочок,
Витри собі очі.
Сліз твоїх, сьогодні
Бачити не хочу.
Батьків тобі символ
Віддала я, сину,
Хоронила в ларці,
У подвалі синім.
Довгі довгі роки
Тебе дожидався.
Я чекала, також,
То і ти дізнався.
На коліна ставши –
Леза-рукояти
Прийняв, любий сину,
Вибрав воювати.
Тож за правду, сину,
Більш нічого нєту.
За добро, за віру,
Що пішла по свєту.
Я така стара вже,
Мій язик заплівся.
Очі посіріли.
Дощ сьогодні лився.
Я тобі наснилась,
Не погорди, сину,
Тільки трохи болю,
серце мати гине…
То і хай, маленький,
Доля така в мати.
Та про тебе, милий,
Буду я співати.
Та про батька твого,
Що мене залишив,
На п"ятнадцять ротів…
Тише, любий, тише.
Пташки полетіли,
Ти – моя остання.
І тебе віддала,
Тож знайди кохання.
Не вмирай, мій сину,
Тільки не в полоні,
Не здавайся, милий,
Підіймайся, сонний,
Подолай тих ляхів,
Що тебе тримали,
Мавок не чіпляйся,
Хоч вони заграли.
Вирушай, мій сину,
Та знайди кохання,
Дівчину красиву,
Що піднялась зрання,
Що в блакитні очі
Зорі заглянули,
Що тебе відкрила,
Без тебе – сумує…
Може, йти далеко,
Адже в тебе – крила!
В місто ікс до неї,
Тож збирай вітрила!
Діточок народить,
Вірной тобі буде.
Знає, що ти в полі,
Знає. Не осудить.
Та чекати вміє,
Адже вже не мала.
Ти розкрий долоні –
Й батька я кохала.
Хоч війна-злодійка
Його і забрала, -
Я тебе з сестрою
На руках тримала.
Ти ж його зовешся,
Згадуй, згадуй, сине!
Батько справжній, вірний –
Любить Україну.
Доля розкидала,
Небо підіймає,
У молитві й вірі
Серце твоє сяє.
Дочекаюсь, сину,
Подивись у очі,
Може й знову сірі,
Бо не спали, вночі.
Потерпи, мій любий,
Та назви ще мамой,
Може і вона так
Мені донькой стане.
А приїдеш з нею,
Наварю вам каші.
А малята скажуть:
Здрастуй, баба Маша!
Посвящается моей прабабушке
(Копыловой (Головиной) Марии
Прокофьевне, что из Воронежской
губернии, село Прилепы,
Красногвардейского (Буденовского)
района и моей бабушке –
Марии Петровне Слапыгиной,
моей мамочке Лучаниновой
Любови Александровне).
Анна
Пушистым облаком взлетая,как Ангел над землей паришь,мы не прощаемся,родная...Ты для меня лишь крепко спишь...
Galina
Как я могу свои стихи внести на вашу страницу. Хочу здесь жить! Хочу мечтать! Хочу с любовью всем писать!
Ларисаотвечает
Свои стихи Вы можете разместить в гостевой книге
Элис
Люди не меняются,
Они такими рождаются.
Все заложено с детства
эта лож, эта лож,
Ну зачем все это вранье ,
люди могут прожить и без него,
неужели в этом маленьком мире,
не может быть мир!?
Элис
Стих для сестры
Сестричка моя,
очень люблю тебя я
ты юная, красивая
ни капли не ленивая!
маме помагаешь
меня ты поругаешь
ведь я не убираю
тебя я уважаю!
без тебя скушно мне
нет человека на Днепре
кто тайны мне расскажет
весь мир он мне покажет
только ты и только ты
сделать это сможешь
всегда ты мне поможешь!
Олег
СОЛИГОРСК
Солигорск - город юности нашей,
Он ровесник и мне и тебе.
И, наверно нет города краше,
Я уверен на нашей Земле.
Средь полей белорусских просторов
Он растёт по законам земным
Город мужества – город шахтёров
Оставайся всегда молодым.
Чегляков Эдуард Леонидович
УКРАїНОЧКА
Ти будеш мати , Що ти забажаєш
Ти будеш мати кращеє в житті ,
Кохана , люба моя мрІя ,
Де ти пройшла , там квіти починають всІ цвісти .
Ти майже мрія у мого кохання ,
Ти майжє все , що маю у жІттІ ,
Ти майже квітка у моїх долонях .
І за тобою , за твоєй красою усе жіття буду іти .
Зірковими ночами під луною
Я майже пташкою для тебе щебечу .
Вірши читаю , іноді співаю .
О боже , як твого кохання я хочу .
Струнка , вродлива , як та королева
Обличчям схожа зі світлом зорі
И зоряною посмішкой обличчя
Яскравим світлом будеш у жітті .
Ти незрівнянна українка ,
Ти маєшь те , що сам господь тобі подарував .
А коли буду мати час , або натхнення ,
З тебе картину я б намалював .
А в жеж словами буду малювати ,
Вірші та пісні про тебе співать .
Що б люди бачили яскраву українку ,
Яку обожнюю і заміж хочу взять .
Чегляков Эдуард Леонидович
ПІСНІ ТА СЛОВА УКРАЇНИ
Ти слався ,мати - Україна ,
Своєю мовою , людьми .
Яка співуча твоя мова ,
Її кохаємо всі ми
І мова та струмком виходить
Неначе річенька тече ,
Як гріє мова серце наше ,
В якому кров батьків тече .
Зріднились ми з тобою мова ,
З початку нашого життя .
Ти є найкраща майже в світі ,
Приємні в душах відчуття .
Говориш нею наче ти співаєш
Хотів би чути день і ніч .
Якщо кохаєш мене любий ,
Ти тільки нею мене клич
Не наче воркуєш словами ,
І гарні слова в мові тій ,
І як вони серце нам гріють
Коли ти зізнався лиш їй .
І мова тече наче пісня ,
Відкриє вона почуття .
І для закоханих майже ,
Є щастя всього їх життя .
У кров ти зайшла у дитинстві ,
В колисці від батьківських слів
Тобою я дуже пишаюсь
За ніжний Українській спів .
Як сильно б’ється в грудях серце
Коли почуєш рідну річ ,
Коли за межами країни
І майже сниться кожну ніч .
Багато щастя та любові
Коли живеш де народивсь .
І мова рідна , що навкруги
На Українці оженивсь .
Ви чули як вони співають ,
Неначе в гаї солов`ї ,
Яке тепло іде по тілу !
Вони всі рідні і свої .
Не залишайте Україну
Вона як мати буде нам ,
Душа болить і серце також .
Навіщо біль у душах вам .
Чегляков Эдуард Леонидович
УКРАЇНА
Ти чуєш мене моя рідна Країна
Ти чуєш кохання , що лине до тебе .
Обожнюю я , ти моя батькивщина ,
Я чую кохання твоє до себе .
Обожнюю мову , якой размовляєш ,
Обожнюю місто та мале село ,
Обожнюю всю я тебе Україно ,
Богато людей в тобі щастя знайшло .
Я вірши тобі написав Україна ,
За щире кохання твоє до мене .
За те , що дитинство було найщастливим
Я дякую що розуміїш мене .
Я дякую богу за тебе ,
Що я в Україні живу .
Що всі бажання здійснились ,
Не в думах , а вжеж на яву .
Богато людей , що шукають
Найкращую долю собі
Навіщо тебе залишають ,
Сумують завжди по тобі .
Не все ми рахуєм грошима ,
Не все має ціну в грошах .
Якщо душа лине в Країну ,
Болить дуже в їхніх серцях .
Вона є жива та землиця ,
Життя дарувала тобі .
Навіщо її залишати ,
Погано лиш зробиш собі .
Чегляков Эдуард Леонидович
СЕРДЦЕ
АХ СЕРДЦЕ ,РОДНОЕ,ЛЮБИМОЕ .
С ЗАЧАТИЯ ВО МНЕ ТЫ СТУЧИШЬ,
НА СТРАЖЕ ВСЕХ ОРГАНОВ ТЕЛА ,
ТЫ БЕЗ УСЫПНО СТУЧИШЬ.
ЛЮБИМОЕ , ДОБРОЕ , НЕЖНОЕ ,
СЛОВА НЕ МОГУ ПОДОБРАТЬ,
И ВСЕМИ СЛОВАМИ ПРИЯТНЫМИ ,
ХОТЕЛ БЫ ТЕБЯ НАЗЫВАТЬ.
КАК МНОГО ТЕБЯ ПРОВОЦИРОВАЛ ,
НА БОЛЬ И СТРАДАНЬЯ КИДАЛ,
А СКОЛЬКО ,СВОЕЮ ЛИШЬ ГЛУПОСТЬЮ,
И ПЛАКАТЬ , РЫДАТЬ ,ЗАСТАВЛЯЛ .
НЕ РВИТЕ , ЕГО ВЫ ЛЮБОВЬЮ,
НЕ МУЧАЙТЕ СИЛЬНО ТРУДОМ ,
ОНО ВЕДЬ СВОЁ И РОДНОЕ ,
ОПОМНИТЕСЬ !ПОЗДНО., ПОТОМ .
ОШИБКИ ВСЮ ЖИЗНЬ СОВЕРШАЕМ ,
ДЕЛАМИ , ВЕЩАМИ , ЖИВЁМ ,
А ТО ЧТО ВНУТРИ УБИВАЕМ ,
ПОТОМ ,КАК ПРИЖМЁТ НАС ПОЙМЁМ.
ПОКАЖЕТСЯ ВСЁ ЭТО РАЕМ ,
КОГДА НЕ ЧЕГО, НЕ БОЛИТ ,
ОТДАШЬ ЗА НЕГО, ЧТО ИМЕЕШЬ,
КОГДА ВДРУГ ОНО ЗАБОЛИТ .
ЗАДУМАЙТЕСЬ ЛЮДИ О СЕРДЦЕ,
НЕ НАДО ЕГО НАГРУЖАТЬ ,
ЕДИНСТВЕННЫЙ ОРГАН НА СВЕТЕ ,
ЧТО ДОЛЖЕН ВСЁ ВРЕМЯ СТУЧАТЬ ,
И КРОВЬЮ ВСЁ ТЕЛО СНАБЖАТЬ.
ХОТЯ БЫ ЛАСКАЙТЕ СЛОВАМИ ,
ЗДОРОВЬЯ ЖЕЛАЙТЕ ЕМУ ,
ВЕДЬ ЖИЗНЬЮ СВОЕЮ БЕСЦЕННОЙ ,
ОБЯЗАНЫ ТОЛЬКО ЕМУ
Чегляков Эдуард Леонидович
Українська Дівчина
Ти наче зірочка на небі,
Ти наче квітка у саду .
О боже , як же ти яскрава
Поклич мене та я прийду .
На зоряному небі дві пташки -
То душі ,твоя та моя .
Не наче два голуби білі -
Дві долі , моя і твоя .
Авжеж будем мати кохання ,
Авжеж я тебе пригорну ,
Авжеж відбулося бажання ,
Обручку тобі я вдягну .
Моє буде щирим кохання ,
Про тебе усі лиш думки ,
Жіночою своєю красою
У серце впущу залюбки .
Як гріїш мене ти коханням ,
Як гріїш мої відчуття,
З тобою ласкавая зірка ,
Яскраве все буде життя .
З тобою здийснятся всі мрії
З якими життя япрожив ,
І серце моє , наче нове ,
Коли я тебе лишь зустрів .
Здійснилися мрії , бажання ,
Неначе , господь дарував ,
Життя буде гарним з тобою ,
Лиш тільки тебе все життя я шукав .
Людмила
Татьяна , войди в гостевую книгу
Людмила
Благословляю !
Мой дивный край , сибирские просторы ,
Пушным зверьём богатые леса,
Воды многих рек , заполнившие долы
И пики гор - к Иисусу , в Небеса !
Благословляю я тебя , родная ,
Прекрасная хакасская земля .
В ночи и днём к Отцу Небес взывая ,
Прошу Господней воли для тебя !
Благословляю каждого ребёнка ,
Отца и мать , что породили нас ,
Благословляю радости смех звонкий
И чту Творцом поставленную власть !!!
Людмила
О Дух Святой !!!
О Дух Святой , как Ты прекрасен !!!
Ты самый любящий на свете ,
Как майский день Ты тих и ясен ,
Ты дождь желанный на рассвете !
Ты солнце утра молодого ,
Ты в жаркий день - ручья прохлада ,
Ты жажда сердца удалого ,
Ты тайной комнаты отрада !!!
Людмила
Для чего я живу ?
Для чего я живу ? ? ?
Мир блуждает в проблемах , крича .
Прожигая дар Божий в бреду ,
В ад греховную плоть волоча !
Отвернись от греха !
Бог простит , ваё покроет любя !
Знай , у Господа Бога , Христа
Есть великая цель для тебя ! ! !
Надежда Лучанинова
Анна
Galina
Лариса отвечает
Элис
Элис
Олег
Чегляков Эдуард Леонидович
Чегляков Эдуард Леонидович
Чегляков Эдуард Леонидович
Чегляков Эдуард Леонидович
Чегляков Эдуард Леонидович
Людмила
Людмила
Людмила
Людмила